Головна » Статті » художньо-естетичний

гурток

     Одним з головних завдань гуртків образотворчого  мистецтва є створення умов для розвитку творчої, гармонійної, інтелектуально-розвинутої особистості, трудового виховання, формування готовності шкільної молоді до вибору свого місця в житті.

     Мета – навчити дітей розуміти мову образотворчого мистецтва, його специфічну образну природу, дати їм загальне уявлення про закономірності розвитку образотворчого мистецтва та архітектури і тісного зв’язку їх з процесом розвитку суспільства; навчити дітей техніці малювання олівцями та фарбами, малювати з натури, працювати над ескізами, працювати з природними матеріалами для складання композицій; дати вихованцям правила виконання малюнків з натури, ескізів по пам’яті, за темою, ознайомити з елементарними законами лінійної та повітряної перспективи, пояснити, від чого залежить виразність зображувальних предметів, і як впливає навколишнє середовище зміну їх кольору; ознайомити юних художників з різними видами декоративно-графічних робіт; привити дітям думку, що вчитись малювати або писати фарбами – це значить наполегливо трудитись, вчитись бачити, спостерігати, порівнювати, запам’ятовувати побачене, знайомити учнів з творами видатних майстрів-художників.

       Програма гуртка розрахована на 5 років навчання для дівчаток і хлопчиків віком від 5 до 15 років. Кількість дітей у групі 10 – 15 осіб, зважаючи на те, що техніка виконання малюнків потребує індивідуального підходу до кожної дитини. Форми роботи на занятті: групова, індивідуальна. Заняття проводиться 2 рази в тиждень.

          Для роботи в гуртку потрібні спеціальні матеріали: білий папір, кольоровий папір, пензлики, фарби акварельні, перо, гуаш, кольорові олівці та прості олівці, палітра.

          Під час навчально-виховного процесу використовуються різні форми проведення заняття:  практикуми, конкурси, виставки, творчі звіти, тематичні вернісажі, екскурсії, робота на пленарі.

        Важливою умовою розвитку творчої обдарованості дітей є: бесіди, свята, розваги, екскурсії, дитячі ранки, які в основному плануються на канікулах. Цінність їх проведення полягає в тому, що вони викликають позитивні емоції, знайомлять з історією, культурою, побутом народу, з життям видатних людей і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо організації

навчально-виховного процесу в гуртках

образотворчого мистецтва

 

                   Зображувальна  діяльність для дітей раннього  розвитку

Описание: /Files/images/gurtkova_robota/talanovit_palchiki/223671_html_m2916def4.png Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.

Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною. Стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма.

    Таким чином, стає зрозумілою важливість засвоєння дітьми вмінь і навичок із зображувальної діяльності саме на етапі дошкільного виховання.

    В дитинстві мені найбільше подобалися малюнки на вільну тему. Ось тоді, нарешті, можна було вирватися за рамки обмежень, дати волю фантазії! Адже дорослі постійно намагаються навчити дітей прийомам «як намалювати все правильно». А якщо в навчанні мистецтва не пригнічувати дитячу довіру своїм почуттям, своїй руці, своїм можливостям, а спиратися на них? Потрібно лише створити умови, за яких усі знання діти одержують через свій особистий досвід у результаті своєї художньої практики.

   Працюючи з дошкільнятами, завжди пам’ятаєш, що все велике починається з малого. Тому потрібно якомога раніше розпочинати розвивати у дітей логічне та абстрактне мислення, фантазію, спостережливість та увагу, формувати художньо-творчі навички. Дошкільникам треба навчитися бачити красу, відчувати її, реагувати на красиве емоціями і почуттями. Але дитина самостійно не розвине чуттєве сприйняття світу і не сформує естетичне ставлення до нього. Вона потребує підтримки дорослого.

    Особливого значення в зображувальній діяльності я надаю формуванню відчуття кольору, адже колір займає особливе місце в ряді виражальних засобів і рано освоюється дітьми. Опанування кольору як засобу виразності має свою динаміку: від однобарвності через багатобарвність до чітких співвідношень кольорів і до засвоєння законів кольоропоєднання.

Я помітила, що ознайомившись із кольорами веселки та їх послідовністю в спектрі, дітям легше зрозуміти і кольорову модель тижня та послідовність днів.

Для розвитку уяви, творчої активності використовую нетрадиційні техніки малювання, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. Малювання зубною щіткою, губкою, ватними паличками, картопляними штампиками, пальцями викликає у дітей сплеск емоцій: подив («Замажуться пальці»), радість («А гарно виходить»), задоволення («Я зміг!»).

Розв’язувати композиційні завдання та розвивати вміння розрізняти жанри живопису допомагають дидактичні ігри та вправи, які широко використовую у повсякденному житті.

Вихованцям подобається з готових зображень створювати натюрморт, портрет, пейзаж. За допомогою практичних дій малюки краще засвоюють поняття «композиція», «перспектива».

     Оволодіння дитиною не лише певною сумою знань і вмінь, але й здатністю в розумних межах фантазувати, активно мислити, ризикувати ― завдання не з простих, і що раніше починати це робити, то краще, доки у малюків ще не сформоване стереотипне мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   Що розвивають заняття із зображувальної діяльності у дітей?

Описание: /Files/images/gurtkova_robota/talanovit_palchiki/223671_html_m6ba5c92e.png Діти із задоволенням відвідують заняття з малювання. Заняття з зображувальної діяльності розвивають у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладають основи художнього смаку. Виховують звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими.

Керіввник зображувальної діяльності знайомить дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. На таких заняттях діти розвивають здатність сприймати мистецькі твори, виявляють емоційне ставлення до зображеного; у дітей розвиваються здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції).

     Діти із задоволенням навчаються використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об’ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу. Дітей навчають створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщувати предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності.

     Для дітей створюються умови для експериментування з фарбами та іншими художніми матеріалами. На заняттях  зображувальної діяльності спонукає дітей до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді – малювання з елементами казки, ігри – забави, ігри - етюди).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поради батькам:

  • ознайомлюйте дітей з різними видами мистецтва шляхом споглядання картин в музеях образотворчого мистецтва, перегляду репродукцій в комп’ютерному режимі, журналах, книгах, відвідування різноманітних виставок;
  • вправляйте у визначенні жанру живопису: пейзаж, натюрморт, портрет, казковий, побутовий, анімалістичний;
  • надавайте можливість самостійно зображувати предмети, тварин, дерева, транспорт, людей, та інше,
  • підтримуйте бажання малювати, ліпити, аплікувати, конструювати, передавати свої враження в зображеннях;
  • виважено ставтесь до вибору матеріалів зображення, спонукайте до основ рукоділля: вишивання, шиття, бісероплетіння;
  • заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦВА

 

Майбутнє нашої держави, надії на покращення умов життя, на якісно новий рівень пов’язані саме з творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти у всі сфери виробництва.

Риси характеру, що сприяють творчій продуктивності, можна виявити досить рано. І, перш за все, батьки повинні звернути увагу на їх розвиток. В ранньому дитинстві таких дітей відрізняє підвищена активність, нездоланна жага пізнання і невичерпна допитливість. Такі діти завдають багато клопоту батькам і членам сім’ї. В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться в творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих дома і в школі.

Цікавими є дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. Він повідомляє, що спадковість не є найважливішим показником творчої продуктивності. На основі своїх досліджень він стверджує, що формування творчого характеру залежить більше від сім’ї, яка здатна розвинути, або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім’ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти.

Однією із сфер, де на ранніх стадіях життя проявляється творча активність дітей, є образотворче мистецтво. Як відомо всі діти малюють. Малювання є основним засобом вираження себе на самих ранніх стадіях життя. Тільки в малюванні діти із самого початку вільні від обмежень ( знання нотної грамоти у музиці, уміння виразити свою думку в літературі) і тому малювання з усіх видів художньої творчості їм найближче. Гранично обмежені в художніх засобах, щоб розвити свою думку, діти, спираючись на свій творчий інстинкт, знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони.

Саме завдяки малюнку отримуємо можливість заглянути у внутрішній світ маленької людини, осягнути логіку дитячої творчості, бо малювати й думати для неї одне і те ж. В малюнках діти не зображають реальний світ, вони відтворюють свій особистий світ на папері. Характерною особливістю дитячих малюнків є лаконічність, зосередженість і концентрація думки. Образотворчі засоби спроможні передавати думки і почуття більш безпосередньо, вони більш особистісні та інтимні. Вони також мають невичерпний потенціал розвитку емоційної сфери дитини. Без розвитку почуттів, без розвитку уяви, без пристрасті до творчості людина не зможе сьогодні продвинутися в області самих вузьких і суто технічних знань. Творча уява сьогодні все більше ціниться у всіх галузях життя.

Провідну роль у процесі розвитку творчих здібностей дітей від трьох до семи років займають або батьки, або педагоги дошкільних закладів (за умови їх відвідування). Найкращий спосіб виховання творчості в дітях — це бути самому творчою особистістю. Вона може бути застосована і відносно батьків. Бо саме дітям до шести-семи років належить найбільша кількість найцікавіших малюнків. Потужна інтуїція, у цьому віці, компенсує недостатність знань про життя. Інтуїція допомагає виконати найсміливіші задуми дитини.

За даними Н.Аллахвердової, у шість-сім років, а іноді і в дев’ять-одинадцять, відбувається повна криза образотворчої діяльності. По мірі ускладнення життєвих вражень і проблем дитини, однієї інтуїції для їх вираження стає недостатньо. У зв’язку з цим наступає віковий і творчий переломний момент. В результаті втрачається чіткість малюнка, його наївність, пропадає гармонійне світо­сприйняття. Дитина більше не може обмежуватися імпровізацією, стихійністю, фантазією.

Подорослішавши фізично дитина дорослішає і в мистецтві. На новому етапі для творчості дитині необхідно мати деякі професійні навички й знання. Доля дитини здебільшого залежить від того, чи вчать її малювати. Чи пізнає вона ремесло художника, чи знає техніку письма, графіки, взагалі всієї технології, яка необхідна при малюванні.

Знання ремесла звільнить дитину від сумнівів у своїх здібностях, допоможе зосередитись, набути впевненості, воно буде сприяти розкриттю тих задатків, якими володіє від природи, допоможе виразити себе, зберегти й закріпити творчу свободу.

Безумовно, щедро обдаровані від природи талантом діти зберігають свою творчу індивідуальність і в більш пізньому віці, а то і в продовж усього життя, так, як українські народні митці К.Білокур, Г.Собачко, М.Приймаченко.

Але більшість дітей, щоб уникнути зриву і не втратити інтерес до малювання, потрібне керівництво.

Тож малюванню, проте як і кожній справі, дитину треба починати вчити у певний чітко окреслений час. Технічним же навичкам малювання, вірогідно, необхідно починати вчити у шість-сім років, тобто з першого класу. Саме в цей час дитина відчуває необхідність у більш активній участі педагога. Творчість демократична по своїй суті. Коли дитина малює, немає місця командуванню, тиску, погрозам та покаранням. Тим більше, що пізнавальна активність властива дитині без усякого примусу. Шкільний учитель не повинен позбавляти дитину права на власне бачення. Уроки малювання не повинні носити формального характеру.

Тому надзвичайно важливим моментом у системі освіти є фахова підготовка вчителя образотворчого мистецтва. Практика показала доцільність поєднання спеціальностей учитель образотворчого мистецтва та вчитель початкових класів.

Заняття малюванням розвивають людину в цілому, прилучають її до самого головного — процесу творчості. Художня творчість приносить дитині духовну рівновагу, розкриває здібність дитини до навчання, до уміння думати, аналізувати, шукати й знаходити оптимальні рішення у всіх випадках життя.

Мобілізуючи великі затрати розумової діяльності, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість дітей, відчуття гармонії.

В навчанні необхідно розвивати не тільки розумову, а й емоційну сфери. Істинно художня освіта допомагає розвинути вміння долати слабість і страх, розвинути ініціативність, здібність мислити та діяти самобутньо й природно, без примусу. А в результаті — глибоке розуміння життєвих процесів. Здібність бачити, відкривати й створювати нове. Істинна освіта допоможе людині будь-якої професії стати творцем.

Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з переконаністю сказати, що із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє подальше життя.

 

 

 

 

 

 

Шляхи розвитку пізнавально – творчої активності дошкільників.

Образотворче мистецтво є вищою формою естетичного опанування дійсності, і художня наука розглядає та аналізує загальні закони мистецтва, його предмет, основні структурні елементи: художній образ, зміст, форму, стиль, метод, функціональні можливості. Предметом мистецтва є дитина і дійсність, які інтерпретуються через систему художніх образів. Також великою перспективою мистецтва є його здатність художньо і творчо осмислювати дійсність, розкривати і досліджувати внутрішній світ школярів.

Творчість – процес народження нового, що об’єктивно здійснюється в природі або в певній особистості; у природі – зародження, зростання, визрівання, у дитячій роботі – створення нових думок, художніх образів, почуттів, які сприяють ефективності застосування творчих дій. Отже, зародження, зростання і визрівання нових думок почуттів, художніх образів цих регуляторів на відміну від конструювання, яке комбінує старі і відоме, - це новий принцип дій творчої особисті. І тому художньо – творчий процес має результатом продукт оригінальний, об’єктивно – цінний і самодостатній.

Продуктами творчості бувають: відкриття, винаходи, нові художньо – творчі образи неабиякої сили, художні твори мистецтва. Суть у них одна. Різняться вони лише засобами проникнення у духовний світ учня.

Як і будь – яка цілісність, механізм художньої творчості має: а) будову, яка розвивається засобами образотворчого мистецтва; б) функції, які майже не мають меж для удосконалення і спрямовані на досягнення ефекту художньо – творчого розвитку школяра; в) продукти своєї роботи, які мають споживчі вартості, самодостатність і духовність. Дитина в дійовому стані здатна не лише на художню роботу, тобто створення певних образів, зображень, а й на творчу: набуває геніальних здібностей, розвиває свій талант.

Існує три зони потужності механізму художньої творчості: 1) гармонійний – механізм працює творчо і дитина (мудрець, геній, талант) здатна до творчої роботи; 2) дисгармонійний – механізм творчості втратив здатність, властиву від природи і школяр спрямовує свої сили на збереження свого комфорту; 3) порушена пропорція здатностей – складових механізму творчості, що спричинює в ньому зміни, а дитина стає простим виконавцем, здатним лише до механічного відтворення з пам’яті художніх образів.

Відомі такі ознаки художньої творчості дошкільників, як „неповторність”, «оригінальність», «унікальність». Також важливим аспектом вивчення художньої творчості є розгляд питання про види творчості (пряма та опосередкована).

У процесі діяльності діти здобувають знання, уміння і навички, що є необхідною умовою їх здібностей. Здібності – це загальнолюдські властивості, їх мають усі люди. Праця виявляє здібності у дітей, у праці вони розвиваються і формуються. Здібності є умовою і продуктом праці. Здібності до образотворчого мистецтва ґрунтується на особливості емоційно – пізнавальної реакції, мистецькому враженні.

Розвиток творчих здібностей дітей на заняттях образотворчого мистецтва – це складаний педагогічний процес, який сприяє стрімкому зростанню пізнавальної діяльності і активності дітей. Вагоме значення в розвитку активності дошкільників відіграють пізнавальні інтереси, формування яких можливе лише в процесі становлення художньо – творчої діяльності, коли у дітей виявляється власне пізнавальне ставлення до творчості.

Створення умов для розвитку активності, самостійності і ініціативи на заняттях образотворчого мистецтва:

 слідкуванням вихователем за дисципліною і порядком в групі;

 слідкуванням педагога за зосередженістю уваги дітей;

 інструктаж вихователя до початку роботи;

 індивідуальна допомога вихователя;

 виставка дитячих робіт;

 вербальна (словесна) похвала.

Значення образотворчого мистецтва для художньо – творчого розвитку дитини надзвичайно велике. Завдяки своїй універсальності воно впливає на розвиток інтересів, уявлень дітей, їхнього образного мислення, емоційності, на оволодіння мовою мистецтва, як засобом вираження свого ставлення до тих чи інших явищ життя; сприяє розвитку талантів, геніальності. А художня геніальність – це найвищий рівень, щабель розвитку художнього таланту.

Отже, підсумовуючи вище сказане можна зробити висновок, що образотворче мистецтво – один із засобів художньо – творчого розвитку дошкільнят.Для ефективної організації художньо – творчої роботи та пізнавальної активності й діяльності дітей дошкільного віку на заняттях малювання рекомендуємо такі шляхи:

 на заняттях образотворчого мистецтва в ході сприйняття образів об’єктів чи явищ підтримувати і розвивати емоційну захопленість дітей, використовувати правильно підібрані художній матеріал;-

 у методиці викладання образотворчого мистецтва необхідно обмежити демонстрацію педагогом готового малюнку тому, що через вікові особливості, діти копіюють його, не вмикаючи уяву на потужну роботу;-

 комплексне вирішення вище зазначених завдань містить величезні можливості для художньо – творчого розвитку дошкільнят через образотворче мистецтво, що дасть змогу найбільш ефективно спрямувати і організувати художнє навчання, розвивати абстрактне мислення дитини і її емоційне ставлення, почуття і світосприймання.

 

 

Категорія: художньо-естетичний | Додав: bdyut (30.10.2017)
Переглядів: 7 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
//snig